MDMA Molly Семёнов

Эй, братаны, да пишу я вам тут, как я недавно на закладки полез и решил исследовать заброшенный завод. Ах, да, ещё нужно сказать, что все это было во время моего трипа на МДМА.

Значит, я как-то раз решил, что хватит уже сидеть дома и бездельничать, пора бы разнообразить свою жизнь. Подружился я тут с одним закладчиком, который предложил мне затащить бульбулятор в родной притон, а дальше смотреть, куда ветер меня заведет. Конечно, мой этот план вызывал смешанные чувства, но наркосообщество, мать его, настоятельно подсказывало мне, что такой трип будет незабываемым!

Ну, думаю, ладно, поехали. Закупились мы МДМА, афганским и конечно же амфом. Решили прямо на месте всё это потестить, а где можно было это сделать, как не на заводе? Так что мы направились к заброшенному заводу. Что же, за дело, друзья, затарившись всем необходимым и уже пребывая в настроении абсолютного прекрасного, мы проникли на его территорию.

Стены завода были покрыты различными граффити, которые казались мне особенно крутыми в моем состоянии. Вдохновленный этими картинами, я решил и сам оставить свой след здесь, и вот уже мои художественные попытки украшают стены заведения.

Продвигаясь дальше по заводу, я вдруг наткнулся на какую-то комнату. Я сразу узнал амф, качество вышка, несомненно. Понятное дело, я не смог устоять перед таким соблазном и сделал несколько линий. Мои ноздри наслаждались запахом вновь найденного наслаждения. Я почувствовал, что моя энергия вернулась ко мне, а присутствующий эйфорический прилив волновал меня всё больше и больше.

Оставив эту комнату, я продолжил свое путешествие по заводу. Уже с утра я чувствовал, что это будет незабываемо. Похожий на паутину запах кокаина кокса покрывал мои нервные окончания, переносил меня в иной мир. Я продолжал двигаться глубже внутрь завода, следуя странному зову воображения. Мои мысли становились все более и более раскиданными, а мое воображение достигло вершины! Я чувствовал, что никогда раньше не был таким свободным!

Мои мысли становились все более и более раскиданными, а мое воображение достигло вершины! Я чувствовал, что никогда раньше не был таким свободным!

Внезапно я наткнулся на старый, заброшенный афганский склад. Мне хотелось узнать, что же происходило в этих стенах раньше, какие секреты хранились здесь. Идя мимо надписи "опасно для жизни", я решил игнорировать предупреждение и рискнуть. Я позволил своему телу вести меня по этому проклятому месту.

Очередной поворот провалил меня в самые бездны этого адского места, где я обнаружил старую амфетаминовую лабораторию. Меня охватило такое волнение, что я даже схватился за сердце. Я понимал, что было время, когда эти стены были кипящими от деятельности, от процессов синтеза амфетамина. Неожиданно я ощутил гордость за то, что я был здесь, в этом месте!

На изготовительном столе я обнаружил настоящий амф, который сразу попал в мой карман. Вот что значит удачная находка! Мне показалось, что мое тело взлетает в небо, и я почувствовал себя полным победителем. Кто бы мог подумать, что заброшенный завод оказался таким кладом!

Ну, что же, братья и сестры по наркотическому пути, я оставлю вас с моими приключениями на заводе, а сами продолжайте исследовать новые "высоты" наркотических ощущений.

Братухи, вирубайте! Давайте цепляться за плюшки, яких тут завались! На пару з корешами я став героєм неймовірного пригода, і хочу з вами поділитися цим вживу. Моя історія, братця, запам'ятай, це бомба! Таке трапляється не кожен день.

Ось все як почалося. Я вже кілька років заїжджаю на справжню хімію і завжди на голові були якісь закладки. А ще у мене свій секретний бізнес, гидропоника натирає гаманці зеленим бур'яном. Так от, раз я жартував з головою найкрутішої братви, він порадив покурити ракету, а якщо хочеш чище, то добав опіуму. І, звичайно же, я послухав його слова.

Маєш ракету в руках - пацан, ти на вищому рівні! Кайфуєш на повну катушку. Аж от-от здибаєш по світу в марочці, яку сам відросиш. З'їжджаю в джунглі, аж там картина - льоскот, по всіх боках накладені вдомаї. Нікуди дітися, фонячити сенсей та різати леся - свято розпочинається!

Від пристрасного косяку не могло бути кращого. У такому розмаїтті пацани можуть доходити до самого судового засідання. Серйозно! Модний світ курить "гудки" з розумом. Пам'ятаю, як раз коли закурили ракету за рахунок неонової моди, а вони прилітають, та самі не в курсі чим нюхають - аж тиць пролетив, нажерся лямаків. Закарпатські наркотики знімають блокаду з розуму, браття!

Залишилось намати закладки та почекати мінера, щоб запросити його до себе. Це - агент, що роздає з'їдену атмосферу, фармацевт у своєму розумінні. І ось він з'явився. На прогулюванні, на футбольному полі. Я помітив його по одязі, взагалі, він схожий на кіиіборга. Він був такий важкий в одязі, що знятися з нього найнормальніше було, якісь дві години у ночі. Ще нікому в моїй компанії не вдалося змусити його зняти халат. Ми просто знайшли спосіб обгрунтувати те, що його невчасне поводження - це не привілейованість, це абсолютно нормально. І пам'ятайте - якщо ви хочете засвоїти фірмовий стиль, забудьте про протиріччя.

На наступний день ми поїхали на футбол з братвою. Ми зустрілись біля стадіону, всі одягнуті у нові балаклави і футболки нашої банди. Було велике свято: тисячі фанатів, гучні пісні, червоні запальники і банери. Ми були гордими представниками своєї компанії, завжди модні та круті. Проходження коксика по трибунам було нашим ритуалом, аплодисментами і вигуками наші фанати відзначали наше віддання. Ми знали, що це було варто.

Перегляд матчу був захоплюючим. Ми кричали, підтримували нашу команду, вигукували лозунги. Марка з нами, а мій закладки надійно працював. Ми створювали атмосферу вогню і ейфорії, кожна наша ракета розсікала небо, сповнена гарячих співчуттів. Я відчував себе частиною чогось більшого, щось, що поєднало нас. І навіть коли наша команда програла, ми не покинули поле розчаровані. Ми були щасливі, що могли бути тут, разом, підтримуючи свою команду і нашу дружбу.

І ось настав час розходитися. Ми вирішили закинути в гарячих спину закладку, щоб продовжити свою ейфорію. Марка і коксик наше все! Відпочинути і повернутися у свій сірий реальність? Ніколи! Ми були наркоманами, і це наш спосіб життя. Ми знали, що завжди будемо шукати нові пригоди, витрачати гроші на наші улюблені речовини, ризикувати і веселитися, незважаючи на всі негаразди і проблеми. Ми були вільними душами, і ніякі обставини не могли змусити нас змінити наше бачення світу і нашої реальності.

Таке, чуваки, сталося зі мною. Моя незабутня подорож на футбол з братвою, зовсім іншим і спеціальним способом насолоджуватися життям. І тепер я знаю, що нічого не може зіпсувати цей момент. Ми вирішили, що наша банд